Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відходити — I відход ити див. відходжувати. II відх одити джу, диш, недок., відійти/, ійду/, і/йдеш, док. 1) від кого – чого і без додатка.Іти в певному напрямі; віддалятися. || Відступати. || Проходити певну віддаль. || Іти кудись, залишаючи кого , що… … Український тлумачний словник
підходити — джу, диш, недок., підійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи, наближатися до кого , чого небудь. || Наближатися, під їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого , чого небудь. || Прибувати куди небудь. 2) Приступати до чого небудь, братися… … Український тлумачний словник
повідходити — имо, ите, док. Відійти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник
попідходити — ить, имо, ите, док. 1) Підійти до кого , чого небудь (про багатьох). 2) розм. Піднятися (про тісто у багатьох формах, посудинах, про вироби з тіста) … Український тлумачний словник
підходити — I = підійти (ідучи, наближатися до когось / чогось), надходити, надійти, приходити, прийти, підступати, підступити; підтягатися, підтягуватися, підтягтися, підтягнутися (зазв. про військо наближаючись, приєднуватися до когось / чогось) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відходити — дієслово недоконаного виду іти, залишати якесь місце відходити дієслово доконаного виду закінчити ходіння; вилікувати … Орфографічний словник української мови
підходити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідходити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідходити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відступати — I = відступити 1) (відходити з певних позицій під натиском супротивника), відходити, відійти, ретируватися; відкочуватися, відкотитися (швидко); тікати, у[в]тікати, у[в]текти (дуже швидко, поспіхом) 2) (кому що відмовлятися від чого н. на користь … Словник синонімів української мови
